Генезис та сучасний стан нормативно-правового регулювання контрактних відносин у підприємництві
DOI:
https://doi.org/10.5281/zenodo.21297950Ключові слова:
контрактні відносини, підприємницький договір, свобода договору, дуалізм приватного права, рекодифікація, форс-мажор, acquis ЄС, Принципи УНІДРУА, диспозитивність, воєнний стан.Анотація
У статті досліджено еволюцію нормативно-правового регулювання контрактних відносин у сфері підприємницької діяльності в Україні від радянської моделі планового господарського договору до сучасної ринкової парадигми. Проаналізовано трансформацію договірного інструментарію в перехідний період 1991–2003 років, коли формальна відмова від директивного планування не супроводжувалася адекватним приватноправовим забезпеченням, а чинність зберігали ЦК УРСР, союзні Положення про поставки та типові договори. Досліджено наслідки дуалістичної кодифікації 2003 року (одночасного ухвалення Цивільного та Господарського кодексів України), що породило системні колізії у регулюванні підприємницьких договорів, зокрема конкуренцію ст. 188 ГК зі ст. 651–654 ЦК щодо порядку зміни та розірвання договору, а також паралельні режими недійсності правочинів. Розкрито вплив дерегуляційних реформ 2014–2024 років та спеціальних законів про публічні закупівлі, електронну комерцію, державно-приватне партнерство, корпоративний договір на розширення договірної свободи та формування домінанти диспозитивності в підприємницькому обороті. Проаналізовано вплив воєнного стану 2022–2024 років на контрактне середовище, зокрема практику застосування форс-мажорних застережень за позицією Верховного Суду, мораторії на виконання зобов’язань та механізми зміни й розірвання договорів в умовах непереборної сили. Обґрунтовано перспективи моністичної рекодифікації приватного права з оновленою книгою 5 Цивільного кодексу в центрі, орієнтованою на Принципи УНІДРУА та DCFR. Встановлено, що головною лінією напруги всієї тридцятирічної еволюції був конфлікт між передбачуваністю та ситуативною доцільністю договірного регулювання. Доведено, що Україна фактично працює в моністичній логіці на рівні судової практики та спеціальних законів, тоді як кодифікаційний рівень лише наздоганяє цю реальність, а скасування Господарського кодексу є нормативним визнанням наявного стану.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 А. А. Васильєв, В. В. Запотічний, О. С. Замаш, М. М. Комарницький

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.