Еволюція кримінального процесуального статусу Служби безпеки України: законодавство та практика

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена трансформацією ролі Служби безпеки України в кримінальній юстиції в умовах воєнного стану та зростання загроз національній безпеці, що потребує чіткого нормативного визначення її процесуальних повноважень, порядку використання матеріалів контррозвідувальної діяльності та узгодження судової практики щодо допустимості доказів. Метою дослідження є вивчення змін у законодавчому регулюванні повноважень Служби безпеки України в кримінальному процесі та узагальнення основних тенденцій судової практики щодо визначення підслідності слідчих органів безпеки, допустимості доказів і використання матеріалів контррозвідувальної діяльності. У роботі застосовано формально-юридичний метод, порівняльно-правовий аналіз, метод системного узагальнення, контент-аналіз судових рішень Верховного Суду та Вищого антикорупційного суду, а також елементи історико-правового методу для оцінки еволюції нормативного регулювання. У результаті дослідження з’ясовано основні етапи трансформації кримінального процесуального статусу Служби безпеки України, визначено особливості реалізації її спеціальних повноважень відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, узагальнено підходи судової практики щодо визначення підслідності та критеріїв допустимості доказів у кримінальних провадженнях, пов’язаних із використанням матеріалів контррозвідувальної діяльності. Аналіз судової практики засвідчив посилення уваги судів до дотримання процесуальних гарантій під час оцінки доказів у кримінальних провадженнях за участю Служби безпеки України, що відображається у випадках визнання доказів недопустимими через істотні процесуальні порушення або встановлення елементів провокації. У висновках підсумовано, що судова практика суттєво конкретизує зміст процесуальних повноважень Служби безпеки України, забезпечуючи баланс між інтересами національноїбезпеки та стандартами кримінального провадження. Виявлені прогалини в законодавстві зумовлюють необхідність подальшого вдосконалення правового регулювання діяльності Служби безпеки України у сфері кримінальної юстиції шляхом чіткого розмежування спеціальних і процесуальних повноважень та визначення критеріїв допустимості доказів.