Методологічні засади дослідження приватного і публічного права в умовах трансформації правової системи

Анотація

Актуальність теми. У сучасних умовах класичний поділ права на приватне і публічне дедалі частіше виявляється недостатнім для пояснення нових форм правового регулювання, що актуалізує потребу у переосмисленні методологічних підходів юридичної науки.

Мета. Метою статті є визначення основних напрямів оновлення юридичної методології в контексті цифровізації, міжгалузевої конвергенції та зміни моделей правового регулювання.

Методи. Застосовано системний підхід для аналізу трансформації правової системи як цілісного явища, структурно-функціональний метод – для дослідження зміни механізмів правового регулювання, а також міждисциплінарний підхід для оцінки впливу цифрових технологій та алгоритмічного управління на розвиток права.

Результати. Встановлено, що сучасна трансформація правової системи супроводжується поступовим розмиванням меж між приватним і публічним правом. Обґрунтовано, що цифрові платформи, алгоритмічні системи та недержавні механізми нормативного впливу формують нові моделі правового регулювання, які поєднують елементи приватноправового та публічно-правового впливу. Доведено, що традиційний нормативістський підхід уже не забезпечує повного розуміння сучасних процесів правового регулювання, оскільки значна частина регулятивного впливу здійснюється через цифрову інфраструктуру, алгоритми та внутрішні правила приватних суб’єктів. Установлено, що розвиток алгоритмічного управління змінює традиційні уявлення про юридичну аргументацію, дискрецію та механізми забезпечення людських прав.

Висновки. Обґрунтовано необхідність формування інтегративної методології дослідження права, яка поєднує нормативний, функціональний, аксіологічний та міждисциплінарний підходи. Зазначено, що така методологія дозволяє досліджувати право як комплексний механізм соціального регулювання в умовах цифрової трансформації суспільства та зміни моделей нормативного впливу. Визначено, що подальшого наукового опрацювання потребують питання алгоритмічного регулювання, меж приватного нормативного впливу у цифровому середовищі та трансформації юридичної методології в умовах розвитку штучного інтелекту.