Безпека підприємництва як об’єкт державного регулювання

Анотація

Метою статті є дослідження безпеки підприємництва як об’єкта державного регулювання в Україні. З позицій науки публічного управління обґрунтовано доцільність розуміння державного регулювання безпеки підприємництва в трьох основних аспектах. По-перше, як конституційну гарантію, закріплену в статті 3 Конституції України, що відображає людиноцентристський підхід, згідно якого безпека людини визнається однією з найвищих соціальних цінностей. Реалізація цієї норми є основною метою державної політики національної безпеки. У процесі державного регулювання як суспільного явища, що пристосоване для вирішення різноманітних проблем національної безпеки, зокрема, й питань забезпечення безпеки підприємництва як суб’єктом, так і об’єктом управлінського впливу виступає людина. По-друге, як охоронну й захисну складові державної політики, що випливає із приписів ч. 4 ст. 13 Конституції України про те, що держава забезпечує «захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання», та проявляється у виявленні ризиків і загроз у сфері підприємницької діяльності й визначенні організаційно-правових заходів, спрямованих на їх попередження, виявлення та усунення. Важливим напрямком державного імперативного регулювання є своєчасне реагування на сучасні ризики та розробка стандартів забезпечення безпеки в підприємницькій діяльності. Йдеться, насамперед, про стандарти інформаційної, екологічної, енергетичної, фінансової безпеки, безпеки праці. По-третє, державне регулювання безпеки підприємництва варто розглядати як економічну складову державної політики, яка передбачає здійснення державного регулювання за допомогою системи непрямих (економічних) заходів, спрямованих на реалізацію складової розвитку безпеки підприємництва.