Особливості політико-владних відносин в контексті інтеграційних стратегій України

Анотація

У статті розглядаються основні напрями подолання дисфункцій політичної влади в умовах високої динаміки сучасних цивілізаційних змін: посилення інституційної та функціональної спроможності владно-управлінських структур, збільшення рівня відкритості та взаємодії влади з громадянським суспільством, оптимізація (або створення) механізмів відповідальності суб’єктів політичної влади перед суспільством, системна боротьба з політичною корупцією на всіх рівнях здійснення влади, недопущення привалювання принципу «політичної доцільності» над принципом верховенства права під час прийняття владно-управлінських рішень  тощо.

Аналізуються моделі політико-владної адаптації для умов інтеграції України в сучасний простір. Наголошується на безальтернативності демократичного розвитку нашої держави, що потребує подальшої розробки та втілення демократичних моделей політико-владних відносин. Значний теоретичний та практичний потенціал для розробки «національної моделі демократії» в Україні міститься у концепціях субсидіарної демократії та «організованого суспільства».

В умовах розвитку інформаційного суспільства в Україні виокремлюється модель е-демократії, засоби якої розширили б можливості громадян впливати на владу: контролювати її дії, боротись з неефективною діяльністю владно-управлінського апарату тощо. Відповідно модель е-демократії значно спрощує й активізує інтеграцію  України в сучасний світовий демократичний простір.

Відзначається, що моделі політико-владної адаптації для умов інтеграції  України в сучасний простір мають демократичний характер. Вони мають базуватись на теоріях неоліберального характеру, консенсуальних та субсидіарних концепціях демократії, а також на здобутках е-демократії та смарт-демократії.