Відмежування державної зради від пособництва державі-агресору

Анотація

Розмежування понять державної зради та пособництва державі-агресору у межах воєнного часу розглядається як важливий аспект удосконалення кримінального законодавства та практики його застосування. Проблематика правового визначення дій осіб, що співпрацюють з агресором, викликає необхідність чіткого нормативного регулювання, які є відповіддю на запит суспільства, справедливе та однозначне правозастосування. З цієї точку зору аналіз відповідних кримінально-правових норм дозволяє не лише виявити труднощі при їх застосуванні, але й сформувати пропозиції про удосконалення критеріїв кваліфікації відповідних злочинів. Використання методу правового порівняння у поєднанні з системним аналізом правових положень сприяло формулюванню бачення явища, котре дало змогу виявити прогалини у чинному законодавстві, і спільно окреслити можливі напрями його подальшої трансформації. Особлива увага приділяється вивченню практики притягнення до відповідальності осіб за статтями 111 та 111-2 Кримінального кодексу України, з урахуванням форм їхньої участі у діяльності окупаційних органів чи підтримці держави-агресора. У такому підході дослідження набуває не лише науково-теоретичного, а й прикладного значення, сприяючи поглибленню розуміння меж кримінальної відповідальності та вдосконаленню механізмів її реалізації.