Генеративний контент як чинник електорального впливу: ризики та сценарії для України

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз генеративного контенту як самостійного чинника впливу на електоральний процес, а саме виборчі кампанії в умовах сучасного українського політичного та інформаційного середовища. Метою дослідження є визначення специфіки впливу технологій дипфейк (deepfake) на виборчі процеси в Україні, формування профілю вразливості національного інформаційного простору, розробка типології релевантних загроз, а також побудова підходу до оцінювання ризиків і сценарного аналізу їх застосування. Методологічну основу становлять поєднання якісного аналізу наукових підходів до дослідження дезінформації, сценарного моделювання, елементів ризик-орієнтованого аналізу та контекстуалізації міжнародного досвіду з урахуванням українських реалій. У теоретичному вимірі особливу увагу приділено інтерпретації deepfake не лише як інструменту маніпуляції, а як фактору, що впливає на епістемічні умови формування політичної довіри. Результати дослідження дозволили виокремити ключові характеристики українського інформаційного середовища, які підсилюють ефективність генеративного контенту, зокрема високу швидкість поширення інформації, домінування цифрових платформ, значну роль емоційно забарвлених повідомлень та підвищену довіру до неформальних джерел. На цій основі сформовано типологію основних загроз, що включає процедурний обман через фальшиві офіційні повідомлення, репутаційно-ерозійний вплив через синтетичні аудіо- та відеоматеріали, а також системний підрив легітимності виборчого процесу як із середини, так і ззовні. Проведений сценарний аналіз показує, що зазначені загрози здатні взаємодіяти між собою, формуючи кумулятивний ефект і поступово змінюючи сприйняття політичної реальності, що є елементом когнітивного впливу (когнітивної війни). Висновки дослідження свідчать, що найбільш суттєвий вплив генеративного контенту проявляється у довгостроковому зниженні довіри до політичних інститутів і процедур. Запропонований підхід до оцінювання ризиків та сценарного аналізу дозволяє системно осмислити потенційні напрями використання таких технологій у виборчих кампаніях та може бути використаний як аналітична основа для подальших досліджень і розробки механізмів протидії.