Трансформація політичних еліт під впливом алгоритмічної модерації публічних дискусій
DOI:
https://doi.org/10.5281/zenodo.20115923Ключові слова:
цифрові платформи, штучний інтелект, публічна комунікація, політичне лідерство, інформаційне середовище, алгоритмічне управління, медіапростір.Анотація
У статті досліджено зростання ролі цифрових технологій як важливого чинника трансформації сучасних політичних процесів. Акцент зроблено на значенні алгоритмічно керованих середовищ у структуруванні публічної взаємодії та доступу до інформації. Політичні еліти розглядаються в контексті еволюції комунікаційних систем, заснованих на цифрових платформах. Мета дослідження полягає у виявленні закономірностей зміни політичних еліт у контексті поширення алгоритмічних механізмів регулювання цифрових комунікацій. Особлива увага приділяється аналізу впливу автоматизованих систем відбору, ранжування та обмеження інформації на процеси формування політичного лідерства та репрезентації інтересів у публічному просторі.
Методологічну основу дослідження становить міждисциплінарний підхід, який інтегрує інструментарій політичного аналізу, порівняльного методу та інституційної аналітики. Використано узагальнення сучасних теоретичних концепцій цифрового врядування та емпіричних спостережень щодо трансформації комунікативних практик у мережевому середовищі.
Результати дослідження свідчать, що алгоритмічне посередництво поступово змінює механізми доступу до публічності, сприяючи підвищенню ролі нових акторів, які здатні адаптуватися до логіки цифрових платформ. Виявлено тенденцію до посилення залежності політичних суб’єктів від технічної інфраструктури й правил її функціонування, що зумовлює зміну критеріїв легітимності та ефективності політичної діяльності. Доведено, що непрозорість алгоритмічних процедур може створювати асиметрії впливу та обмежувати можливості рівного представництва.
У висновках підсумовано, що сучасні трансформаційні процеси вимагають перегляду класичних уявлень про політичні еліти та їхню взаємодію з суспільством. Запропоновано розглядати цифрові платформи як автономний чинник політичної динаміки, що формує нові моделі владних відносин і впливає на структуру публічної сфери.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Олександр Миколайович Назарчук, Ольга Володимирівна Оверчук, Олена Борисівна Березовська-Чміль

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.