Генеза та еволюція наукових підходів до дослідження інтеграційних процесів в умовах становлення інформаційного суспільства

Анотація

В основі матеріалу лежить ретроспективний аналіз розвитку наукової думки щодо феномену інтеграції. Автор виокремлює та характеризує три ключові етапи еволюції підходів:

1. Класичний (середина XX ст.): базується на структурно-функціональному аналізі (Т. Парсонс, Р. Мертон) та теорії систем. Інтеграція розглядається як механізм внутрішньої стабілізації, координації соціальних підсистем та гармонізації суспільних норм.
2. Політико-економічний (друга половина XX ст.): пов’язаний із розвитком міждержавної та наднаціональної співпраці (на прикладі ЄС). У центрі уваги — транснаціональна взаємодія, передача суверенітету спільним інституціям та створення єдиних ринків (Ж. Монне, Р. Шуман, К. Дойч).
3. Цифровий/Інформаційний (кінець XX — початок XXI ст.): сучасний етап, де інтеграція трансформується у комплексний процес формування єдиного інформаційного простору. Акцент зміщується на технологічну сумісність (інтероперабельність), кібербезпеку, правове регулювання цифрових потоків та соціокультурну адаптацію в умовах глобалізації.

Висновок: Доведено, що сучасна концепція інтеграції є мультидисциплінарною і поєднує технологічні, економічні, правові та соціальні чинники, відображаючи перехід від традиційних моделей управління до динамічної взаємодії у глобальному цифровому середовищі.