Відносини України та АСЕАН в умовах російсько-української війни

Анотація

У статті проведено комплексне дослідження сучасного стану та перспектив поглиблення відносин між Україною та Асоціацією держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) у контексті геополітичних трансформацій, спричинених повномасштабною російською агресією. Здійснено аналіз еволюції концептуальних засад української дипломатії на основі впровадження «політики нових горизонтів» та реалізації Азійської стратегії МЗС як ключових інструментів диверсифікації зовнішніх зв’язків держави. Центральне місце в роботі займає аналіз програмного документа «Україна-АСЕАН: бачення співробітництва» (2024), що виступає стратегічною дорожньою картою для інституціоналізації взаємодії. У статті детально досліджено ключові напрями секторальної співпраці, зокрема: продовольчу та енергетичну безпеку, інтенсифікацію торгівлі, розвиток цифрових інновацій (на прикладі платформ «Дія» та «Трембіта»), а також активізацію соціально-культурного обміну. Особливий акцент зроблено на найбільш актуальних для України сферах розмінування та управління надзвичайними ситуаціями, де унікальний досвід країн-членів АСЕАН має високий потенціал для практичного застосування в умовах війни. Досліджено етапи інституційного зближення, зокрема приєднання України до Договору про дружбу та співробітництво в Південно-Східній Азії (TAC), набуття статусу спостерігача в Міжпарламентській асамблеї АСЕАН (AIPA) та роль академічних майданчиків, таких як Центр досліджень АСЕАН. У висновках обґрунтовано, що перехід від епізодичних контактів до системного партнерства та отримання статусу секторального партнера з діалогу є необхідною умовою для зміцнення позицій України на світовій арені. Підкреслено, що стратегічна співпраця з АСЕАН сприятиме не лише економічному розвитку, а й забезпеченню довгострокової політичної підтримки суверенітету, безпеки та територіальної цілісності України.