Кіберспорт як об’єкт правового регулювання

Анотація

Стаття присвячена дослідженню кіберспорту як самостійного об’єкта правового регулювання, визначенню його правової природи, характерних ознак та обґрунтуванню основних напрямів державного впливу на суспільні відносини, що виникають у цій сфері.

Мета статті полягає у визначенні правової природи кіберспорту як специфічного об’єкта правового регулювання, розкритті його характерних ознак та обґрунтуванні основних напрямів державного впливу на суспільні відносини, що виникають у сфері кіберспортивної діяльності. У процесі дослідження використано загальнонаукові та спеціально-юридичні методи пізнання, зокрема системний, формально-юридичний, порівняльно-правовий та метод правового аналізу. Результати та висновки. У статті досліджено кіберспорт як специфічний об’єкт правового регулювання в умовах цифрової трансформації суспільних відносин. Виконано аналіз наукових підходів до розуміння сутності кіберспорту та розглянуто основні підходи до визначення його правової природи. Здійснено узагальнення характерних ознак кіберспорту, що відрізняють його від традиційних видів спортивної діяльності, зокрема його функціонування у віртуальному середовищі, поєднання спортивної та технологічної складових, а також тісний зв’язок із правовим режимом об’єктів інтелектуальної власності. Визначено, що кіберспорт являє собою самостійний комплекс суспільних відносин, у межах якого поєднуються елементи спортивної діяльності, підприємництва, цифрових технологій та використання результатів творчої діяльності. Результати дослідження свідчать, що особливості організації та функціонування кіберспорту обумовлюють необхідність формування належного правового механізму його регулювання. Встановлено, що важливими напрямами державного впливу у цій сфері є забезпечення правового захисту кіберспортсменів та врегулювання договірних відносин між учасниками кіберспортивної діяльності. Обґрунтовано значення правових гарантій охорони здоров’я та соціального захисту професійних гравців з урахуванням специфіки їхньої діяльності. Окрему увагу приділено проблематиці забезпечення доброчесності кіберспортивних змагань, протидії недобросовісним практикам та формуванню ефективних механізмів юридичної відповідальності за порушення правил чесної конкуренції. Також розглянуто питання створення сприятливих умов для економічного розвитку кіберспортивної індустрії шляхом удосконалення підходів до правового регулювання відповідних економічних відносин. У висновках визначено, що кіберспорт є самостійним об’єктом правового регулювання, специфіка якого зумовлена поєднанням спортивних, інформаційно-технологічних та інтелектуально-правових елементів. Доведено доцільність комплексного підходу до формування державної політики у цій сфері, спрямованого на забезпечення прав учасників кіберспортивної діяльності, підтримання доброчесності змагань та створення належних умов для подальшого розвитку кіберспорту.