Реалізація гарантій захисту трудових прав працівників під час розірвання трудового договору в Україні

Анотація

У статті розглядається правовий механізм реалізації гарантій захисту трудових прав працівників під час розірвання трудового договору в Україні. Автор акцентує увагу на тому, що гарантії, передбачені трудовим законодавством, відіграють ключову роль у забезпеченні справедливості та балансу інтересів сторін у трудових правовідносинах, особливо в період їх припинення, коли працівник перебуває у вразливому становищі. Виклад основного матеріалу дослідження ґрунтується на аналізі чинного законодавства, зокрема статей 36, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 49-2 та 233 Кодексу законів про працю України, а також на положеннях міжнародних актів, таких як Конвенція МОП № 158 та Рекомендація № 166. Здійснено розмежування понять «припинення» і «розірвання» трудового договору, що має істотне значення для кваліфікації юридичних дій сторін трудових відносин. Наводяться думки провідних українських правознавців щодо змісту цих термінів, а також позиції Верховного Суду України, що демонструють практичну реалізацію відповідних гарантій у судовій площині. Особливу увагу приділено підставі розірвання трудового договору за пунктом 1 статті 40 КЗпП України — змінам в організації виробництва і праці, яка є найбільш поширеною у сучасних умовах. Проаналізовано обов’язки роботодавця щодо попередження працівника про звільнення, запропонування іншої роботи, виплати вихідної допомоги, дотримання переважного права на залишення на роботі та взаємодії з профспілками. Розкрито особливості застосування гарантій в умовах воєнного стану, коли деякі норми, зокрема щодо профспілкової згоди, можуть бути тимчасово призупинені. У дослідженні також представлено порівняльно-правовий аналіз правових підходів до гарантій при звільненні з виробничих причин у країнах Європейського Союзу, зокрема в Німеччині та Швеції. Зазначено, що європейський досвід характеризується ширшим спектром процедурних гарантій і колективного захисту, що може бути враховано при вдосконаленні українського трудового законодавства. Узагальнюючи, автор підкреслює необхідність удосконалення правового механізму реалізації трудових гарантій в Україні шляхом посилення процедурних стандартів, узгодження з міжнародними зобов’язаннями, а також адаптації до умов воєнного стану без звуження змісту трудових прав.