Мілітарний догматизм як форма ідеологічної мобілізації в авторитарних режимах

Анотація

Мета дослідження полягає у формулюванні та науковому обґрунтуванні нового поняття — мілітарного догматизму, яке, на думку авторів, найбільш точно описує комплекс явищ, зафіксованих на тимчасово окупованих територіях України під час агресії Російської Федерації. У сучасному науковому та експертному дискурсі подібні дії Росії кваліфікуються як індоктринація чи мілітаризація, однак ці поняття не відображають повною мірою специфіку використання жорстких догматичних військових настанов, спрямованих на формування ідеологічної бази підтримки війни та легітимації агресії. Стаття висуває гіпотезу, що ці процеси слід визначати саме як прояв мілітарного догматизму, що поєднує елементи насадження військових догм, героїзації війни та створення образу ворога при повному виключенні альтернативних поглядів.

Методи дослідження включають збір емпіричних даних із відкритих джерел, інтерв’ю з мешканцями тимчасово окупованих територій та експертами, порівняльний аналіз практик індоктринації та мілітаризації в інших конфліктах, а також контент-аналіз освітніх, медійних і пропагандистських матеріалів. Такий підхід дозволяє виявити особливості впровадження мілітарного догматизму як на інституційному рівні (освіта, медіа, культура), так і на рівні суспільної свідомості.

Результати роботи показують, що мілітарний догматизм виступає як ключовий механізм формування лояльності населення до війни та підтримки авторитарного режиму в Російській Федерації. Він проявляється у героїзації війни, створенні образу ворога, виправданні насильства як легітимного інструменту політики та інституціалізації військових догм у культурі й освіті.

Висновки підкреслюють необхідність подальшого дослідження мілітарного догматизму як окремої категорії політологічного аналізу для кращого розуміння механізмів ідеологічної легітимації агресії й розробки стратегій протидії подібним явищам у посттоталітарних суспільствах.