Особливості імплементації міжнародного гуманітарного права в українське законодавство в умовах війни

Анотація

Мета статті полягає в дослідженні особливостей імплементації норм міжнародного гуманітарного права (далі – МГП) в національне законодавство України в умовах гібридної війни. У процесі дослідження проаналізовано сучасний стан дотримання норм МГП, ідентифіковано основні виклики, пов’язані із забезпеченням гуманітарного доступу до постраждалих унаслідок воєнних дій, та запропоновано правові механізми для їх подолання. Методи дослідження охоплюють аналіз нормативно-правових актів, зокрема положень Женевських конвенцій та Додаткових протоколів до них, а також національних законодавчих актів, що адаптують норми МГП до правового поля України. Дослідження наукових публікацій надало можливість розглянути теоретичні аспекти проблематики, зокрема питання гібридних воєн, доступу до гуманітарної допомоги та захисту цивільного населення. Практичний аспект стосувався аналізу конкретних випадків порушень МГП під час російської збройної агресії. Результатидослідження вказують на значні прогалини в МГП, пов’язані з відсутністю дієвих механізмів притягнення агресора до відповідальності за порушення гуманітарного права. Здійснений аналіз українського законодавства продемонстрував певний прогрес у його гармонізації з міжнародними стандартами, однак водночас виявив низку недоліків, які потребують термінового усунення. З’ясовано, що перешкодою для ефективного застосування норм МГП є відсутність уніфікованих міжнародних стандартів, які враховують специфіку гібридних війн; труднощі із захистом цивільного населення в умовах асиметричних конфліктів; недосконалість правового регулювання статусу комбатантів та цивільних осіб, що ускладнює їхній правовий захист. У висновкахакцентується на необхідності вдосконалення національного законодавства України, посилення міжнародної координації у сфері гуманітарного доступу, а також розробки інноваційних правових механізмів, що відповідають викликам гібридних воєн. Запропоновані рекомендації можуть стати основою для покращення захисту жертв збройної агресії та сприяти забезпеченню ефективного функціонування норм МГП в сучасних умовах.