Принцип правової визначеності як складова верховенства права

Анотація

У статті аналізується один з важливих компонентів поняття «верховенство права» і принцип правової визначеності. Наголошується, що визначеність повинна бути забезпечена в першу чергу на рівні правових норм, які є основними елементами юридичного регулювання. Акцентується увагу на тому, що визначеність має забезпечуватися як на етапі створення норм права, так і на стадії їх застосування. Окрім того, у роботі досліджуються такі аспекти цього принципу, як законність очікувань, обмеження дискреційних повноважень органів влади та заборона на застосування судами актів, що не є чинними або не були офіційно оприлюднені. Приводяться приклади порушення національними судами принципу правової визначеності та пропонуються відповідні заходи для виправлення ситуації.

Також у статті розглядається принцип правової визначеності як невід'ємна складова принципу верховенства права в контексті української правової системи. Автор аналізує важливість правової визначеності на етапах створення та застосування правових норм, підкреслюючи, що вона забезпечує передбачуваність правових наслідків, стабільність правового регулювання та ефективне функціонування демократичного суспільства. У роботі обґрунтовано, що правова визначеність сприяє правильному тлумаченню і застосуванню норм права, гарантує правову стабільність та захист прав громадян.

Особливу увагу приділено порушенням принципу правової визначеності в Україні, зокрема недостатній кваліфікації правозастосовних органів, що призводить до невизначеності та невідповідності судових рішень. Висвітлено проблеми, що виникають через застосування норм права «заднім числом» або без належного офіційного оприлюднення. Автор наголошує на необхідності підвищення вимог до конкретизації норм права та покращення кваліфікації суддів і правозастосовних органів.