Актуальні проблеми правового регулювання митних режимів в Україні

Анотація

Виняткову увагу в аспекті сучасних євроінтеграційних процесів приділяється ефективному реформуванню з паралельним удосконаленням вітчизняного митного законодавства та системи митних органів. Ефективність нормативно-правового регулювання митних відносин на практиці має вирішальний вплив на подальше забезпечення позитивного показника результативності в розвитку торгівлі міжнародного спрямування, часткове наповнення бюджету за рахунок митних платежів та спрощення порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, що в підсумковому значенні мають привести до накопичувального показника національного ВВП з подальшим забезпеченням позитивного торговельного сальдо. Актуального значення набуває сьогоденний процес вдосконалення нормативно-правового регулювання митних режимів, що включає в себе врегульований законодавством перелік взаємопов’язаних галузевих норм, які забезпечують митний регламент щодо тих товарів, що, відповідно до заявленої мети, здійснюють перетинання митниці, паралельно окресливши їх правовий статус, специфіку оподаткування, беручі до уваги індивідуальні особливості із подальшого поетапного застосування після здійснення чергового митного оформлення.

Отже, актуальність теми дослідження сформована проблематикою функціонування митних режимів в України, що є не достатньо задовільним через низку негативних прогалин та колізій у вітчизняному законодавстві, а також у необхідності поетапного завершення процесу приведення його у відповідність до Європейського права та нормативно-правових міжнародних стандартів у галузі кримінально-процесуального та адміністративного права.

Метою дослідження є вивчення актуальних питань з подальшим формуванням напрямків їх удосконалення щодо правового регулювання митних режимів за Митним кодексом України.

          Матеріалами дослідження є:

– нормативно-правові акти: Митне законодавство, Реґламент Європейського парламенту і Ради (ЄС), Закони України: «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про Митний тариф України», «Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи»; та інші законодавчі акти; постанови Касаційних судів у складі Верховного Суду та постанови Великої Палати Верховного Суду; Укази Президента України та Постанови Кабінету Міністрів України; накази міністерств та безпосередньо Державної митної служби України [12; 14; 16-18].

– праці вітчизняних та зарубіжних теоретиків та практиків, що були розглянуті в контексті забезпечення перспективних напрямів удосконалення вітчизняного законодавства та юридичної практики у сфері правового регулювання митних режимів.

Застосування методів обумовлюється, перш за все, комплексним системним підходом, що в подальшому формує можливість вивчати актуальну проблематику в єдиній нормативно-правовій площині. З метою досягнення сформованих завдань дослідження зосереджено увагу на діалектичному підході наукового пізнання із подальшим застосуванням комплексної методології конкурентних загальнонаукових напрямків, що віднайшли виняткове застосування в юридичній галузі.

Так, метод юридичної догматики як різновид аксіоматичного методу та методу юридичної статистики, а також універсальний метод юридичного моделювання були використані з метою формулювання пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства та юридичної практики у сфері адміністративно-правового регулювання митних режимів. Формально-логічний метод був використаний з метою визначення дефініцій: «митний режим», «антикорупційна стратегія», сутності та класифікації митних режимів за різними критеріями; метод юридичного аналізу – досліджуючи основоположні принципи реалізації інституту митних режимів; за допомогою порівняльно-правового методу було досліджено норми європейського законодавства.

Беручі до уваги міжгалузевий характер інституту митних режимів, варто зробити акцент на специфіці методології окремих юридичних наук, а саме: адміністративного, фінансового, цивільного, господарського, кримінально-процесуального та міжнародно-приватного права. Окрему увагу варто зосередити на запровадженні переліку методів соціолого-правових досліджень та юридичної статистики, що в подальшому дозволяють сформувати реальний стан адміністративно-правових відносин у галузі митної справи, нагальну проблематику в процесі функціонування митних режимів, спрогнозувати чіткий механізм поетапного реформування митного законодавства на базі досліджених недоліків нормативно-правового регулювання з подальшим узгодженням норм вітчизняного законодавства із правом Європейського Союзу.

        Результати. За результатами здійсненого дослідження сформовано низку напрямів з удосконалення правового регулювання митних режимів в Україні.

Висновки. Одним із перспективних напрямів удосконалення правового регулювання митних режимів в Україні є концентрація всіх правових норм, якими врегульовано порядок переміщення товарів через митний кордон України та порядок їх використання після належного митного оформлення, виключно в межах Митного кодексу України, з урахуванням останньої практики Верховного Суду, чим буде забезпечено дотримання принципу правової визначеності й однозначне розуміння норм митного права суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності.