Трансформація сунітсько-шиїтських відносин в ісламі: еволюція, політизація та інтернаціоналізація

Анотація

Беручи до уваги швидкі темпи розвитку країн ісламського світу, зміцнення їх позицій на міжнародній арені та їх неоднорідність в плані релігійного та конфесійного спрямування, ісламські держави часто ворогують між собою та підривають безпеку як в регіоні Близького Сходу, так і в світі загалом, породжуючи таким чином глобальні проблеми на кшталт міжнародного тероризму, фінансування тероризму та війни, глобальні економічні кризи та інші виклики. Метою даного дослідження є визначення та аналіз розколу ісламської спільноти та феномену шиїтсько-сунітського протистояння, його історичного коріння та унікальної специфіки з метою розуміння його практичного значення на формування регіонального порядку денного на Близькому Сході, регіональної безпеки, зовнішньої політики держав ісламського світу та поведінки провідних ісламських держав на міжнародній арені.

В ході проведення дослідження було використано наступні методи: історичний аналіз, синтез, аналогію, кейс-стаді та узагальнення.

Як результат, було проаналізовано історичний вимір протистояння ісламських течій та їх вплив на формування порядку та системи взаємовідносин на Близькому Сході, вплив на зовнішню політику основних потуг ісламського світу, які борються за лідерство в регіоні, а також безпекові виклики та їх наслідки, які виникають у результаті шиїтсько-сунітської ворожнечі.

Як висновок, було доведено, що іслам від початку свого зародження та до сьогодення відігравав важливу роль не тільки як керівництво для індивіда, а і як джерело ідеології, законів, правил, доктрин та навіть зовнішньополітичних рішень держав. Разом із тим, ісламська умма на ранньому етапі свого становлення зіштовхнулася з теологічними та політичними викликами, які переростали у внутрішню боротьбу ісламського світу та яка супроводжуватиме мусульман та їх соціально-політичні системи протягом віків.