Адміністративне право та публічне управління України в умовах збройної агресії: між правом і безпекою

Анотація

У статті представлено комплексний науковий аналіз трансформаційних процесів у сфері адміністративного права та публічного управління в умовах збройної агресії російської федерації проти України. Метою дослідження є з’ясування особливостей функціонування адміністративно-правового механізму в умовах воєнного стану, оцінка ефективності нормативного регулювання та напрямів його адаптації до потреб національної безпеки та дотримання принципів правової держави. Методи дослідження охоплюють системний, структурно-функціональний та порівняльно-правовий підходи, що дозволили проаналізувати законодавчі зміни, інституційні механізми та управлінські практики, впроваджені в умовах надзвичайного правового стану. За результатами дослідження з’ясовано, що адміністративне право виконує подвійну функцію: гарантує правопорядок, законність і стабільність процедур, водночас – забезпечує оперативне управління ресурсами, координацію дій органів влади та реалізацію заходів оборонного характеру. Особливу увагу приділено впливу правового режиму воєнного стану на структуру та функції виконавчих органів подвійного призначення.

Проаналізовано впровадження цифрових інструментів у сферу публічного управління в умовах воєнного стану. Окрема увага приділена платформам «Дія», «ВзаємоДія», застосункам «Армія+» та «Резерв+», які забезпечили доступ громадян до ключових адміністративних послуг, зменшили адміністративне навантаження та підвищили оперативність управлінських рішень. Показано, що цифрові сервіси стали важливою частиною державної інфраструктури, що зберігає свою функціональність навіть за умов фізичної дестабілізації, переміщення населення та руйнування інституційної мережі. Окреслено правові засади діяльності мобільних центрів надання адміністративних послуг, які забезпечують мінімально необхідний рівень сервісу у громадах, що постраждали від бойових дій.

Сформульовано висновок, що адміністративне право в умовах війни має зберігати відповідність принципам правової держави, передбачаючи правову визначеність, пропорційність та часові межі застосування надзвичайних заходів. Запропоновано здійснити оновлення адміністративного законодавства після завершення бойових дій, із урахуванням набутих практик кризового реагування та необхідності збереження балансу між інтересами державної безпеки і правами людини.