Трудовий комплаєнс: загальнотеоретичні аспекти та організаційно-правові проблеми впровадження

Анотація

Актуальні на сьогодні пошуки оптимального правового регулювання сфери трудових відносин ставлять на порядок дня унормування нового для національної правової системи інституту комплаєнсу загалом та у сфері найманої праці зокрема. Метою статті є обґрунтування соціально-правової природи інституту комплаєнсу та доцільності закріплення відповідної термінології в проєкті Трудового кодексу України. Методологічну основу складали загальнонаукові методи аналізу і синтезу, які були застосовані для критичного аналізу наукової літератури та понятійно-категоріального апарату. Формально-юридичний метод дозволив проаналізувати нормативні дефініції. В рамках системного підходу розкрито соціально-правову природу комплаєнсу. У висновках акцентується, що трудовий комплаєнс можна розглядати у вузькому та в широкому значенні. У вузькому його розуміють як одну з моделей нагляду (контролю) за дотриманням трудового законодавства. У широкому – як процес/механізм, що включає сукупність засобів (політика комплаєнсу, програма комплаєнсу/відповідності, кодекс поведінки, система внутрішнього контролю, аудит та моніторинг), спрямованих на досягнення стану відповідності фактичних правових відносин як законодавчим вимогам, так і локальним нормативним актам. Правова природа комплексного за своїм характером правового інституту передбачає доцільність використання узгодженої термінології як в актах господарського законодавства, так і трудового. Це зумовлює доцільність розширення термінології проєкту Трудового кодексу України поняттями «комплаєнс», «програма з комплаєнсу (відповідності)», «кодекс поведінки», що сприятиме реалізації принципу правової визначеності.