Юридична анатомія Білої книги (на прикладі сфери обігу віртуальних активів)

Анотація

Метою статті праці є з’ясування юридичної природи Білої книги та визначення критеріїв, від яких залежить її правове значення, на прикладі Білої книги віртуальних активів, обов’язкове укладання якої пропонується в останніх нормотворчих ініціативах. Для досягнення поставленої мети автори застосували традиційні загальнонаукові та спеціально-юридичні методи наукового пізнання. Вибір конкретних методів відповідає специфіці предмета аналізу: формально-логічний використано для узагальнень ознак Білої книги на основі вивчення окремих видів таких документів; метод аналізу і синтезу – при дослідженні структури та змісту Білої книги віртуальних активів, класифікації видів Білих книг; системний – для виявлення місця Білих книг в системі засобів регулювання суспільних відносин;  формально-юридичний – для аналізу змісту правових норм щодо Білої книги та змісту Білої книги віртуальних активів; тощо.

Автори зазначають, що на сьогодні Біла книга сприймається як інформаційний та аналітичний документ, у якому лаконічно викладені відомості про складну проблему та запропоновано шляхи вирішення чи рекомендації. На державному рівні Білі книги сприймаються виключно як стратегічні документи, у яких викладено завдання та логіку дій Уряду у відповідній галузі державної політики. Білі книги допомагають систематизувати реформи і підвищувати прозорість державної влади в Україні. Білі книги широко використовуються у суспільній практиці та зокрема представлені у сфері бізнесу, де використовуються як маркетингові документи, які визначають параметри та рекламують продукт або технологію.

Відповідно до Закону України «Про правотворчу діяльність» Біла книга є аналітичним документом публічної політики, який розробляється урядовими органами, регуляторами або експертними групами для підготовки проектів первинних законів, кодексів; такий документ має на меті окреслити проблему, запропонувати концептуальні підходи до її вирішення і викликати громадське обговорення. Водночас законопроект, в якому викладена нова редакція Закону України «Про віртуальні активи», передбачає обов’язкове укладення Білої книги віртуальних активів для їх публічної пропозиції, де має бути викладена детальна інформація про емітента, ризики та умови емісії та визначено правовий режим конкретних віртуальних активів.

У результаті вивчення проблеми автори виокремлюють дві категорії Білих книг: а) нерегулятивні – аналітичні документи, які мають значення для нормотворчості, створюють основу для формування консенсусу між державою, бізнесом і громадянами; б) регулятивні, які слугують правовим фундаментом для здійснення певного виду діяльності; їх створення є обов’язковим у визначеній сфері, тому вони є ключовим елементом правового механізму, який забезпечує нормальне функціонування відповідного сектору економіки.