Мережева податкова присутність як нова юридична категорія міжнародного оподаткування

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена трансформацією міжнародного оподаткування під впливом цифровізації економіки, поширення платформних бізнес-моделей та дистанційних форм організації праці, що істотно ускладнює застосування класичного інституту постійного представництва. Традиційні критерії фізичної присутності дедалі частіше не дозволяють адекватно ідентифікувати економічну діяльність нерезидентів у державах ринкової присутності, що створює розрив між фактичними процесами створення вартості та правовими механізмами їх оподаткування. Особливої гостроти ця проблема набуває в умовах збереження формально-територіального підходу в національній правозастосовній практиці, що обмежує реалізацію податкових прав держави та підвищує фіскальні ризики. Метою статті є наукове осмислення трансформації інституту постійного представництва в умовах цифрової економіки та обґрунтування доцільності використання категорії мережевої податкової присутності для аналізу сучасних форм економічної взаємодії нерезидентів з національними ринками. У процесі дослідження застосовано методи формально-юридичного та порівняльно-правового аналізу, системного та структурно-функціонального підходів, а також аналіз міжнародних податкових стандартів і національної судової практики. У результаті встановлено, що міжнародні податкові ініціативи, зокрема зміни в Модельних конвенціях ОЕСР і ООН 2025 року, закріплюють перехід від формально-фізичної до економічно орієнтованої логіки визначення податкової присутності, в межах якої ключового значення набувають залученість до ринку, регулярність цифрової взаємодії та економічна суттєвість діяльності. Водночас аналіз судової практики України засвідчив переважання традиційного тлумачення постійного представництва, що не повною мірою враховує специфіку цифрових і платформних бізнес-моделей. Обґрунтовано, що використання категорії мережевої податкової присутності дозволяє системно інтерпретувати економічну діяльність нерезидентів, засновану на крос-платформній взаємодії користувачів, даних та алгоритмів, і тим самим подолати обмеження класичного територіального підходу. Наукова та практична цінність дослідження полягає в розширенні аналітичного інструментарію міжнародного податкового права, що може бути використаний для адаптації національної податкової політики до умов цифрової економіки, підвищення економічної обґрунтованості оподаткування нерезидентів та зменшення фіскальних втрат без радикального перегляду чинних правових конструкцій.