Проблеми визначення компетентного органу для нагляду та регулювання ринку віртуальних активів

Анотація

У статті досліджується проблема визначення компетентного органу для нагляду та регулювання ринку віртуальних активів в Україні в умовах активної цифровізації фінансової системи та євроінтеграційних процесів. Актуальність теми зумовлена стрімким зростанням обігу криптоактивів, значними обсягами операцій на внутрішньому ринку, а також необхідністю адаптації національного законодавства до вимог Регламенту ЄС MiCA, який запроваджує єдині підходи до регулювання ринку криптоактивів у державах-членах Європейського Союзу. Відсутність чіткого визначення регуляторної архітектури в Україні створює правову невизначеність, стримує інвестиції та ускладнює ефективний фінансовий моніторинг. Методологічну основу дослідження становлять системний, формально-юридичний, порівняльно-правовий та структурно-функціональний методи, які дозволили проаналізувати положення Закону України «Про віртуальні активи», законопроєкту № 10225-д, регламенту MiCA, а також практику держав-членів ЄС щодо визначення національних компетентних органів.

У результаті дослідження виявлено, що закріплена в українському законодавстві дуалістична модель розподілу повноважень між НБУ та НКЦПФР породжує ризики дублювання функцій, колізії компетенції та суперечить європейській моделі концентрації наглядових повноважень. Обґрунтовано, що запропонований законопроєктом № 10225-д механізм визначення регулятора через рішення Кабінету Міністрів не відповідає принципу незалежності фінансових регуляторів.Зроблено висновок про доцільність визначення НКЦПФР основним регулятором ринку віртуальних активів із чітким розмежуванням повноважень із НБУ щодо токенів електронних грошей, що забезпечить правову визначеність, відповідність стандартам MiCA та сприятиме легалізації й розвитку крипторинку в Україні.