Штучний інтелект у публічному управлінні: загрози та можливості для демократичної участі

Автор(и)

  • О. І. Косілова д.ю.н., доцент, професор кафедри міжнародного права та права ЄС Державний податковий університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-5574-3771
  • І. П. Федірко кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри політології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Україна https://orcid.org/0000-0003-4626-512X

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.18470007

Ключові слова:

штучний інтелект, політичні права, свободи громадян, цифровізація, вибори, кібербезпека, алгоритмічна прозорість, цифрове врядування, дезінформація.

Анотація

Мета. Стаття має на меті дослідити вплив впровадження технологій штучного інтелекту (ШІ) на реалізацію політичних прав і свобод людини і громадянина в умовах цифровізації державного управління в Україні. Автор аналізує потенційні переваги та ризики, що виникають на перетині технологічного прогресу, демократичного врядування та захисту прав людини.

Методи. У дослідженні застосовано міждисциплінарний підхід, який охоплює порівняльний аналіз, структурно-функціональний метод, нормативно-правовий аналіз, а також елементи прогностичного методу. Окрему увагу приділено аналізу чинного законодавства України, європейських директив і міжнародних стандартів у сфері прав людини та цифрових технологій.

Результати. У статті виявлено, що хоча технології штучного інтелекту відкривають нові можливості для демократизації суспільства — наприклад, шляхом електронного голосування, цифрової участі громадян та автоматизації публічних сервісів — вони також несуть суттєві ризики. Серед них — порушення приватності, маніпулювання громадською думкою через мікротаргетинг, дискримінація, заснована на алгоритмічних упередженнях, та можливість авторитарного контролю над інформаційним простором. Проаналізовано практики різних країн (зокрема Естонії, США, Швейцарії), а також окреслено стан законодавства в Україні, зокрема у сфері кібербезпеки, захисту персональних даних та інформаційної політики.

Висновки. Автор приходить до висновку, що впровадження ШІ в політичну сферу вимагає чітких етичних і правових обмежень, забезпечення прозорості алгоритмів, незалежного моніторингу використання таких технологій у публічному управлінні, а також активного розвитку цифрової грамотності населення. Необхідним є формування національної стратегії етичного та безпечного застосування ШІ, гармонізація українського законодавства з європейськими стандартами, а також запровадження пілотних проєктів із використання ШІ в політичному процесі — за умови дотримання прав людини та принципів верховенства права.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-01-30

Як цитувати

Косілова, О. І., & Федірко, І. П. (2026). Штучний інтелект у публічному управлінні: загрози та можливості для демократичної участі. Український політико-правовий дискурс, (19). https://doi.org/10.5281/zenodo.18470007

Номер

Розділ

Інформаційне право