Трансформація міжнародного порядку: російський імперський виклик

Анотація

У статті здійснено теоретичну інтерпретацію категорії «міжнародний порядок» як аналітичного інструменту дослідження сучасних трансформацій міжнародної системи. Мета дослідження полягає у теоретико-методологічному осмисленні категорії міжнародний порядок в умовах трансформації світової системи та у виявленні специфіки російської логіки експансії як чинника системної кризи післябіполярної архітектури безпеки. Методологічну основу дослідження становлять історичний і системний підходи, що дають змогу розглядати міжнародний порядок як циклічне явище з фазами становлення, стабілізації та кризи. Застосовано порівняльний аналіз для зіставлення концепцій політичного реалізму й лібералізму, а також дискурсивний аналіз програмних документів і публічних заяв провідних політичних акторів. Наукова новизна дослідження полягає у запропонованому авторському підході до трактування категорії «міжнародний порядок» як динамічної політико-інституційної конструкції, що формується на перетині нормативно-правових і силових вимірів світової політики. У роботі уточнено теоретичний зміст цього поняття через аналіз політичних інтерпретацій провідних глобальних акторів та показано його залежність від історичного контексту, балансу сил і трансформації уявлень про національний інтерес. Теоретичний внесок автора полягає у концептуалізації міжнародного порядку як змінної аналітичної категорії, що поєднує правові, політичні та геостратегічні виміри сучасних міжнародних відносин. Результати. Встановлено розрив між нормативною моделлю міжнародного порядку та практикою сучасних міжнародних відносин, що проявляється у збереженні інституційної форми глобальної системи за умов зниження її регулятивної ефективності. Доведено системний характер цього розриву як ознаки переходу міжнародної системи до нової конфігурації балансу сил. Показано, що зміст категорії «міжнародний порядок» у політичному дискурсі визначається співвідношенням силових і нормативних чинників та варіюється залежно від стратегічних інтересів провідних акторів світової політики. Висновки. Обґрунтовано, що сучасний міжнародний порядок перебуває у стані трансформації, в якому посилення силових практик і геополітичної конкуренції змінює уявлення про його стабільність і нормативність. Це дає підстави розглядати його як історично змінний феномен, чутливий до трансформацій глобального балансу сил. Запропонований підхід до його трактування як динамічної аналітичної категорії поглиблює розуміння сучасних кризових процесів і окреслює перспективи подальших теоретичних досліджень.