Інституційно-правові гарантії незалежності антикорупційних органів в Україні

Анотація

У статті досліджуються інституційно-правові гарантії незалежності спеціалізованих антикорупційних органів в Україні – Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), Вищого антикорупційного суду (ВАКС) та Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Проаналізовано доктринальне обґрунтування незалежності як conditio sine qua non ефективності антикорупційних інституцій через призму теорій credible commitment та principal-agent. Встановлено, що міжнародні стандарти (UNCAC, Джакартські принципи, рекомендації GRECO, висновки Венеціанської комісії) формують багаторівневу систему вимог до нормативних, кадрових, фінансових та процесуальних гарантій незалежності. Виявлено асиметричність гарантій: ВАКС захищений конституційними гарантіями суддівської незалежності, НАБУ має розвинену, але не конституціоналізовану систему захисту, тоді як НАЗК та АРМА залишаються найбільш вразливими. Здійснено компаративний аналіз із моделями Румунії (DNA), Сінгапуру (CPIB), Гонконгу (ICAC), Латвії (KNAB) та Індонезії (KPK). Досліджено унікальну для світової практики українську модель конкурсних комісій із вирішальним голосом міжнародних експертів та оцінено її перехідний характер. Ідентифіковано типологію загроз незалежності, зокрема законодавчі атаки (кризу липня 2025 року із Законом № 12414), інструменталізацію Конституційного Суду та інституційне захоплення зсередини. Досліджено механізми нейтралізації загроз – міжнародну кондиціональність, громадський контроль та конституціоналізацію – і встановлено, що їхня ефективність залежить від збереження євроінтеграційного контексту. Обґрунтовано, що гарантії незалежності, закріплені лише на рівні звичайного закону, є формально достатніми, проте реально крихкими, і конституціоналізація антикорупційних органів залишається стратегічним пріоритетом. Запропоновано напрями удосконалення: конституційне закріплення статусу НАБУ і САП, запровадження захищених статей бюджету із механізмом індексації, поширення моделі міжнародного компонента на НАЗК та АРМА.