Політичні наративи в соціальних мережах як інструмент впливу на громадську думку

Анотація

З огляду на стрімкий розвиток цифрових технологій та дедалі більше значення соціальних мереж у політичному дискурсі дослідження механізмів наративного впливу набуває особливої теоретичної та практичної актуальності. Стаття присвячена теоретичному дослідженню механізмів створення та поширення політичних наративів у соціальних мережах як інструментів цілеспрямованого впливу на формування громадської думки. Метою дослідження є концептуалізація поняття «політичний наратив» у контексті цифрової комунікації, систематизація механізмів його поширення в соціальних мережах, а також аналіз структурних особливостей платформ та алгоритмічних механізмів, що визначають його вплив на масову свідомість та громадську думку в умовах сучасного інформаційного суспільства. Длядослідження архітектурних особливостей платформ застосовано структурно-функціональний аналіз; для виявлення семантичних стратегій формування та поширення політичних повідомлень – дискурс-аналіз; для зіставлення теоретичних концепцій наративної комунікації в міжнародній та вітчизняній дослідницьких традиціях – компаративний підхід. У результаті дослідження встановлено, що соціальні мережі трансформували традиційну модель масової комунікації, усунувши інституційних посередників та розширивши доступ широкого кола користувачів до створення публічного дискурсу. Показано, що алгоритмічне середовище платформ надає емоційно насиченому контенту структурну перевагу перед раціонально нейтральним змістом, що може підвищувати ефективність наративів, які суперечать реальності. Конструктивні особливості платформ сприяють фрагментації аудиторії на «ехокамери», що істотно ускладнює поширення контрнаративів. У роботі обґрунтовано, що автоматизоване поширення наративів через ботнети ініціює циклічний процес підвищеної видимості, тоді як «ефект рикошету» спростування знижує ефективність реакційних стратегій, спрямованих на протидію дезінформації. Сформульовано критерії розрізнення легітимних та маніпулятивних наративів на основі верифікованості фактичної бази, прозорості джерела та причинно-наслідкової коректності. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні механізмів впливу політичних наративів у соціальних мережах не лише через зміст повідомлення, але й через архітектуру платформи як самостійного чинника формування громадської думки.