Харизма як медіапродукт: концептуалізація феномену політичного лідерства в умовах гібридних комунікацій

Анотація

У статті досліджено феномен харизми як медіапродукту в умовах гібридних комунікацій. Визначено його структурні компоненти, запропоновано типологію моделей харизматичного лідерства та теоретично обґрунтовано процеси рутинізації харизматичного впливу в цифровому середовищі.

Методологія дослідження ґрунтується на теоретичному аналізі та синтезі різних підходів до феномену харизми: психоаналітичного, соціологічного, політологічного й медіакомунікаційного. За допомогою компаративного методу зіставлено горизонтальну та вертикальну моделі харизматичного лідерства на конкретних публічних кейсах. Семіотичний аналіз застосовано для декодування візуальних, вербальних і невербальних маркерів, що перетворюють лідера на харизматичний медіапродукт.

В умовах гібридних комунікацій харизма лідера трансформується з особистісного феномену у свідомо сконструйований медіапродукт. Запропоновано концептуальну модель харизматичного медіапродукту, що охоплює чотири структурні компоненти: драматургічну побудову образу, вірусний потенціал контенту, апеляцію до архетипних образів та фірмові стигмати лідера. Введено типологію горизонтальної та вертикальної моделей харизматичного лідерства як відповідей на різні соціокультурні запити. Теоретично обґрунтовано явище рутинізації харизми, що є закономірним наслідком функціонування медіапродукту в середовищі цифрових платформ. Емпірично підтверджено відмінності цих двох моделей на основі комунікаційних стратегій В. Зеленського та Е. Макрона.

У статті доводиться, що ефективність харизматичного медіапродукту визначається точністю відповідності актуальному соціокультурному запиту суспільства, а стійкість у довгостроковій перспективі — здатністю лідера підкріплювати медійний образ високими результатами. Підвищення медіаграмотності суспільства розглядається як практичний інструмент зниження вразливості до маніпулятивних впливів у гібридному медіапросторі.