Кримінально-правова характеристика незаконної порубки або незаконного перевезення, зберігання, збуту лісу в Україні

Анотація

У статті здійснено комплексне кримінально-правове дослідження незаконної порубки, а також незаконного перевезення, зберігання і збуту лісу як одних із найбільш поширених кримінальних правопорушень проти довкілля в Україні. Обґрунтовано, що зазначені діяння становлять суттєву загрозу екологічній безпеці держави, негативно впливають на стан природного середовища, спричиняють деградацію екосистем, зниження біорізноманіття, а також завдають істотної шкоди економічній стабільності та соціальному розвитку суспільства. Наголошено, що незаконний обіг лісових ресурсів підриває засади раціонального природокористування та формує передумови для функціонування тіньових економічних процесів.

Встановлено, що сучасний рівень поширення незаконного обігу деревини зумовлений поєднанням економічних, організаційно-правових та криміногенних факторів, серед яких ключове значення мають недосконалість державного контролю, фрагментарність регуляторних механізмів, високий попит на деревину на внутрішньому та зовнішньому ринках, а також наявність розгалужених тіньових схем її заготівлі та реалізації. Додатково підкреслено, що в умовах воєнного стану ці процеси посилюються внаслідок зниження ефективності інституційного контролю та підвищення рівня латентності екологічної злочинності. Проаналізовано генезис кримінальної відповідальності за незаконну порубку лісу, а також зміни до ст. 246 Кримінального кодексу України, які суттєво розширили зміст кримінально-правової норми шляхом включення до неї незаконного перевезення, зберігання та збуту лісу. Доведено, що така трансформація законодавства спрямована на формування комплексного підходу до протидії незаконному обігу лісових ресурсів та охоплення всіх стадій протиправної діяльності — від незаконної заготівлі до реалізації продукції. 

Особливу увагу приділено проблемі визначення істотної шкоди як обов’язкової ознаки складу кримінального правопорушення, що викликає труднощі у правозастосуванні через відсутність єдиного підходу до її обчислення та оцінки. Підкреслено, що існуючі методики здебільшого орієнтовані на економічні показники та не повною мірою враховують екологічні наслідки незаконної порубки, які можуть мати довгостроковий і незворотний характер. Зроблено висновок про необхідність удосконалення кримінального законодавства та практики його застосування, зокрема шляхом конкретизації оціночних понять, уніфікації методик визначення шкоди, підвищення ефективності взаємодії правоохоронних і контролюючих органів, а також впровадження сучасних механізмів моніторингу та обліку лісових ресурсів. Обґрунтовано, що лише комплексний підхід до кримінально-правової охорони лісу дозволить забезпечити належний рівень екологічної безпеки та сталого розвитку України.