Міжнародні стандарти адміністративно-правового регулювання відносин в сфері фізичної культури і спорту

Анотація

Дослідження присвячено аналізу міжнародних стандартів адміністративно-правового регулювання відносин в сфері фізичної культури і спорту. Мета статті полягає у визначенні сутності, видів та характерних ознак міжнародних стандартів адміністративно-правового регулювання відносин у сфері фізичної культури і спорту, а також з’ясуванні особливостей їх впливу на формування національних механізмів правового регулювання та проблем їх імплементації. Методи дослідження. Під час дослідження застосовано загальнонаукові та спеціально-юридичні методи пізнання, зокрема системно-структурний, формально-юридичний, порівняльно-правовий і догматичний метод. Висновки. У статті розкрито специфіку міжнародного нормативного впливу на спортивні правовідносини в умовах зростання ролі міжнародних спортивних організацій і розширення транскордонної взаємодії суб’єктів спорту. Визначено місце міжнародних стандартів у системі адміністративно-правового регулювання та охарактеризовано їх значення для забезпечення єдності підходів до організації спортивної діяльності, захисту прав учасників спортивних відносин, забезпечення доброчесності змагань і протидії негативним явищам у спортивному середовищі. Здійснено характеристику міжнародних джерел регулювання спортивних відносин та встановлено закономірності їх впливу на національні правові системи. Класифіковано міжнародні стандарти за критеріями юридичної природи, суб’єкта прийняття, предмета регулювання та територіальної сфери дії. Особливу увагу приділено розмежуванню обов’язкових і рекомендаційних міжнародних стандартів, а також з’ясуванню специфіки їх практичного впливу на діяльність державних органів і спортивних інституцій. Окремо розглянуто роль міжнародного спортивного арбітражу у формуванні автономного механізму вирішення спортивних спорів. Визначено особливості функціонування відповідної юрисдикційної системи, її значення для забезпечення єдності правозастосовної практики у сфері спорту та вплив на розвиток міжнародного спортивного правопорядку. Охарактеризовано питання співвідношення наднаціональних механізмів вирішення спортивних спорів із компетенцією національних органів державної влади та судових установ. Визначено характерні ознаки міжнародних стандартів адміністративно-правового регулювання відносин у сфері фізичної культури і спорту, серед яких наднаціональний характер, множинність суб’єктів нормотворення, поєднання обов’язкових і рекомендаційних елементів, системність та імплементаційна спрямованість. Досліджено окремі проблеми впровадження міжнародних стандартів у національну правову систему, пов’язані з необхідністю узгодження вимог міжнародного спортивного регулювання із гарантіями прав людини. Обґрунтовано важливість забезпечення балансу між інтересами підтримання доброчесності спортивних змагань та належним рівнем захисту прав учасників спортивних правовідносин.