Адміністративно-процесуальні засади дисциплінарного провадження щодо адвокатів: досвід країн ЄС

Анотація

У статті здійснено порівняльний аналіз організаційно-правових моделей та адміністративно-процесуальних засад дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні та країнах Європейського Союзу. Досліджено сучасну правову доктрину, що фіксує відносну інституційну стабільність вітчизняної дворівневої системи дисциплінарних органів з 2012 року. Доведено, що в умовах євроінтеграції України виникає об’єктивна потреба у гармонізації національного законодавства про адвокатуру з європейськими стандартами, що вимагає переосмислення концепту незалежності адвоката як його публічного обов’язку перед суспільством.

Теоретичну й практичну цінність статті, її новизну визначає обґрунтування трикомпонентної класифікації європейських дисциплінарних процедур щодо адвокатів та виокремлення параметрів їх імплементації в українську правозастосовну практику. На основі аналізу міжнародно-правових актів виокремлено й типізовано три ключові європейські моделі дисциплінарних органів: модель суспільної підзвітності (на прикладі Англії та Уельсу), квазісудову модель розподілу функцій (на прикладі Франції та Польщі) та модель інтегрованого судового контролю (на прикладі Німеччини). З’ясовано переваги та специфіку кожної з моделей у забезпеченні процесуальних гарантій учасників провадження.

Встановлено, що ключовою вразливістю української моделі є надмірна концентрація слідчих та квазісудових функцій у межах однієї інституції. Обґрунтовано перспективні вектори модернізації Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зокрема, через законодавче розмежування стадій розслідування та розгляду скарг шляхом запровадження автономного інституту; залучення представників правничої науки, громадського сектору до апеляційних процедур.