Проблеми визначення юрисдикції судового оскарження індивідуальних актів

Анотація

Наукова стаття присвячена дослідженню теоретичних та практичних проблем, пов’язаних з визначенням судової юрисдикції у справах про оскарження індивідуальних актів суб’єктів владних повноважень. Виявлено окремі причини виникнення предметних юрисдикційних протирічь між адміністративним, цивільним та господарським судочинством. Методологічною основою дослідження є методи аналізу, синтезу, формально-юридичний, порівняльно-правовий та системно-структурний методи.

Встановлено, що основними причинами предметної юрисдикційної невизначеності у спорах щодо оскарження індивідуальних актів є законодавча неузгодженість термінології та здатність суспільних відносин у сфері їх прийняття та застосування змінюватись з публічно-правових на приватноправові. Національне матеріальне і процесуальне законодавство та судова практика застосовують неузгоджені між собою терміни (індивідуальний акт, правовий акт індивідуальної дії, адміністративний акт, правозастосовчий акт, акт застосування права, правозастосовний акт, ненормативний акт), що призводить до понятійної невизначеності. Доведено, що публічно-правові відносини у процесі видання і подальшої реалізації індивідуального акту можуть трансформуються у приватноправові. За таких умов індивідуальний акт залишаючись публічним по формі може впливати суто на приватні права та інтереси фізичних та юридичних осіб, що є окремою підставою для його скасування. Породжуючи негативні приватноправові наслідки, сам спір у таких випадках трансформується з публічно-правового на цивільно- чи господарсько-правовий незважаючи на наявність публічного елементу суб’єктного складу. Доведено, що характер спору є визначальним критерієм, який виводить справу за межі юрисдикції адміністративних судів, навіть якщо оскаржуваний індивідуальний акт виданий органом державної влади чи місцевого самоврядування.