Узуфрукт у національному законодавстві: перспективи розвитку з урахуванням європейського досвіду

Автор(и)

  • Еліна Вікторівна Кулага кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри приватного права, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, м. Київ, 03057, Україна https://orcid.org/0000-0002-6405-3510

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.20807004

Ключові слова:

узуфрукт, обмежене речове право, рекодифікація цивільного законодавства, державне майно, комунальне майно, порівняльне правознавство, публічний інтерес.

Анотація

У статті здійснено комплексний теоретико-правовий та порівняльний аналіз перспектив і специфіки впровадження інституту узуфрукта в правову систему України в умовах рекодифікації цивільного законодавства. Актуальність дослідження зумовлена прийняттям Закону України № 4196-IX, який запроваджує узуфрукт як засіб модернізації управління державним і комунальним майном.

Досліджено стан доктринальної розробки проблеми, підкреслено внесок провідних вітчизняних науковців у вивчення правової конструкції узуфрукта, європейського досвіду та специфіки управління публічним майном. Констатовано, що попри наявні напрацювання, питання правової природи узуфрукта та практичних перспектив його імплементації в національний правопорядок перебувають на початковому етапі комплексної розробки. Дослідження базується на системі загальнонаукових та спеціальних методів (історико-правовий, формально-юридичний та компаративно-правовий).

Досліджено архітектоніку узуфрукта в національному проєкті Цивільного кодексу України та проведено його компаративний аналіз із моделями Франції (Code Civil) та Німеччини (BGB). З’ясовано, що український законодавець наслідує романську традицію, визначаючи узуфрукт як самостійне обмежене речове право.

Особливу увагу приділено специфіці підстав виникнення узуфрукта в Україні. На відміну від класичного європейського приватноправового підходу, в Україні цей інститут уперше запроваджено через публічну сферу, де підставою виникнення виступає адміністративний акт.

Виявлено критичні ризики та правові колізії поточної реформи. По-перше, поширення узуфрукта на споживні речі (квазіузуфрукт) трансформує речові відносини у зобов’язальні, що загрожує вибуттям активів із публічної власності. По-друге, виявлено дискримінацію у механізмах припинення строкового та безстрокового узуфрукта органів управління. По-третє, вказується на недостатню послідовність реформи (через галузеві закони в обхід ст. 395 чинного ЦК) та брак перехідного інструментарію (бухгалтерського, податкового, банківського).

Запропоновано авторські зміни до законодавства щодо уніфікації умов припинення узуфрукта та обмеження його застосування до споживних речей публічної власності.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-30

Як цитувати

Кулага, Е. В. (2026). Узуфрукт у національному законодавстві: перспективи розвитку з урахуванням європейського досвіду. Український політико-правовий дискурс, (23). https://doi.org/10.5281/zenodo.20807004

Номер

Розділ

Цивільне право і цивільний процес