Теоретико-правові аспекти доктрини вад волі під впливом сучасної пропаганди

Анотація

У статті здійснено комплексний теоретико-правовий аналіз трансформації класичної доктрини вад волі під впливом сучасних технологій масової комунікації та пропаганди. Обґрунтовано, що традиційні критерії оцінки дефектів волевиявлення, сформовані в межах локальних та персоніфікованих деліктів (обману, насильства чи помилки), виявляються неефективними перед викликами цифрової епохи. Автори доводить, що сучасна пропаганда діє не як разовий зовнішній стимул, а як тотальне інформаційне середовище, здатне системно реконструювати когнітивну матрицю суб’єкта права. Особливу увагу приділено феномену прихованого когнітивного примусу, який руйнує презумпцію автономії особистості, створюючи при цьому стійку ілюзію свободи ухвалення юридичних рішень. Коли вчинені кроки суб’єктивно сприймаються як добровільні, вони фактично є результатом стороннього алгоритмічного програмування. Встановлено, що цей деструктивний вплив екстраполюється на інститути опосередкованого волевиявлення, зокрема на представництво, де викривлення самостійного формування волі представника призводить до укладення угод, які прямо суперечать інтересам довірителя. Досліджено, що використання штучного інтелекту для аналізу індивідуальних цифрових слідів та психометричного профілювання робить чинні цивільно-правові інструменти захисту від обману безпорадними, оскільки мікротаргетинг спрямований на зміну ціннісної системи оцінки правочину суб’єктом, а не на сповіщення неправдивих фактів. Доведено нагальну потребу впровадження у науковий обіг категорій «інформаційний примус» та «інформаційна експлуатація вразливості», а також реформування інституту судової експертизи через розробку нових психолінгвістичних методик оцінки реального стану когнітивної свободи індивіда.