Шлюбний договір як інструмент трансформації режиму спільної сумісної власності подружжя у спадкових правовідносинах

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.22709524

Ключові слова:

спільна сумісна власність подружжя, спадкова маса, темпоральний дуалізм, трансформація майнового режиму, нотаріальна практика, Регламент ЄС 2016/1103, Регламент ЄС 650/2012, контрольована автономія.

Анотація

Мета дослідження полягає у комплексному аналізі шлюбного договору як інструмента трансформації режиму спільної сумісної власності подружжя у проєкції на спадкові правовідносини, виявленні меж договірної автономії та концептуалізації трирівневої типології такого впливу з формулюванням пропозицій щодо вдосконалення статей 93–97 Сімейного кодексу України і Закону «Про нотаріат». Методи дослідження включають догматичний метод для аналізу чинного законодавства України у сфері шлюбного договору і спільної власності подружжя, порівняльно-правовий метод для зіставлення підходів Польщі, Німеччини та Франції до співвідношення статутних і договірних режимів власності подружжя, системно-структурний метод для побудови трирівневої типології проєкцій, а також метод правового прогнозування для формулювання пропозицій щодо гармонізації національного законодавства з правом Європейського Союзу. Результати дослідження полягають у розкритті понятійно-категоріального апарату, який окреслює співвідношення шлюбного договору з договором про поділ майна та заповітом подружжя; у формулюванні авторської концептуальної категорії темпорального дуалізму шлюбного договору, що описує одночасне розгортання його дії у горизонті inter vivos і у горизонті mortis causa; у виявленні механізмів трансформації режиму від часткового перерозподілу часток до повного виключення майна зі сфери спільності; у побудові трирівневої типології проєкцій на спадкову масу (збільшувальний, зменшувальний і ліквідаційний типи), кожен з яких формує особливий алгоритм роботи нотаріуса; у зіставленні національного підходу з Регламентами ЄС 2016/1103 і 650/2012, які запровадили взаємопов’язану юрисдикційну архітектуру для майнових режимів подружжя і транскордонного спадкування. Висновки охоплюють обґрунтування необхідності доповнення статей 93 і 97 СК України нормами про спадкові наслідки договірної модифікації режиму, узгодження статті 71 Закону «Про нотаріат» зі статтею 97 СК щодо спеціального порядку виділення частки у спільному майні за умови договірно встановленого режиму, створення Єдиного реєстру шлюбних договорів як інфраструктурної передумови достовірного встановлення майнового режиму у спадковому провадженні, а також обґрунтування необхідності опрацювання національної моделі, узгодженої з європейською архітектурою концентрації юрисдикції.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-05-30

Як цитувати

Олефір, Р. В. (2025). Шлюбний договір як інструмент трансформації режиму спільної сумісної власності подружжя у спадкових правовідносинах. Український політико-правовий дискурс, (11). https://doi.org/10.5281/zenodo.22709524

Номер

Розділ

Цивільне право і цивільний процес