Кримінально-правова характеристика посягань проти довкілля

Анотація

У статті здійснено комплексне кримінально-правове дослідження посягань проти довкілля як самостійної групи кримінальних правопорушень, що посягають на екологічну безпеку, раціональне використання природних ресурсів та забезпечення екологічних прав людини. Обґрунтовано, що в умовах сучасних екологічних викликів, посилених наслідками збройної агресії проти України, питання кримінально-правової охорони довкілля набуває особливої актуальності та потребує системного наукового осмислення. Проаналізовано зміст і структуру кримінально-правової характеристики посягань проти довкілля, визначено їх основні елементи: об’єкт, об’єктивну сторону, суб’єкт і суб’єктивну сторону. Встановлено, що родовим об’єктом таких кримінальних правопорушень виступає екологічна безпека як складова національної безпеки, тоді як видові та безпосередні об’єкти конкретизуються залежно від виду природного ресурсу чи екологічного блага, на яке спрямоване протиправне посягання.

Доведено, що об’єктивна сторона зазначених правопорушень характеризується порушенням встановлених законодавством правил охорони довкілля або використання природних ресурсів, що спричиняє або може спричинити істотну шкоду навколишньому природному середовищу. Суб’єкт кримінальних правопорушень проти довкілля може бути як загальним, так і спеціальним, що обумовлено специфікою екологічних правовідносин. Суб’єктивна сторона охоплює як умисну, так і необережну форму вини, що відображає різноманітність способів вчинення таких діянь. Особливу увагу приділено класифікації посягань проти довкілля за видами природних об’єктів (земля, надра, водні ресурси, атмосферне повітря, рослинний і тваринний світ), а також за характером заподіяної шкоди. Обґрунтовано доцільність застосування як вузького (нормативного), так і широкого (функціонального) підходів до визначення кримінальних правопорушень проти довкілля, що дозволяє врахувати сучасні тенденції розвитку кримінального права та практичні потреби правозастосування.

Зроблено висновок, що підвищення ефективності кримінально-правової протидії екологічній злочинності потребує вдосконалення законодавства, узгодження кримінально-правових норм із нормами екологічного права, а також розвитку превентивних механізмів запобігання правопорушенням у сфері охорони довкілля.